среда, 15 июня 2016 г.

Що таке Дислалія?

Дислалія - порушення звуковимови при нормальному слуху і збереженій іннервації мовного апарату. Залежно від локалізації порушення і причин, що обумовлюють дефект звуковимови, дислалію поділяють на дві основні форми: механічну і функціональну.
Механічна дислалія. Механічної (органічної) дислалією називають такий вид неправильної звуковимови, який спричиненний:
1) органічними дефектами периферичного мовного апарату, його кістковим і м'язовим будовою. Часто причиною механічної дислалиї є укорочена під'язикова вуздечка (під'язикова зв'язка). При цьому ускладнюються руху мови, коротка вуздечка не дає можливості високо підняти мову. Також правильну артикуляцію може ускладнювати дуже великий і широкий, або дуже маленький і вузький мову.
2) дефектами будови щелеп, що призводять до аномалії прикусу. Нормальним вважається прикус, коли при змиканні щелеп верхні зуби трохи прикривають нижні. Аномалії прикусу мають кілька варіантів:
• прогнатия - верхня щелепа сильно видається вперед, в результаті чого нижні передні зуби зовсім не замикаються з верхніми;
• прогения - нижня щелепа виступає вперед, передні зуби нижньої щелепи виступають попереду передніх зубів верхньої щелепи;
• відкритий прикус - між зубами верхньої та нижньої щелеп при їхньому змиканні залишається проміжок. У деяких випадках цей проміжок тільки між передніми зубами (передній відкритий прикус).
• бічний відкритий прикус - може бути лівостороннім, правостороннім і двостороннім.
• неправильна будова зубів, зубного ряду також може привести до дислалии. Наприклад, при великих ущелинах між зубами язик під час вимови деяких звуків просувається між зубами, спотворюючи вимова.
Регуляція зубів і щелеп проводиться лікарями стоматологом і ортодонтом за допомогою накладання на зуби спеціальних пластинок.
3) неправильним будовою піднебіння, що також негативно впливає на звуковимову. Вузьке, занадто висока ( «готичне») небо, або, навпаки, низька, пласке перешкоджає правильній артикуляції багатьох звуків.
4) товсті губи, або укорочена, малорухлива верхня губа ускладнюють чітку вимову губних і губно-зубних звуків.
Функціональна дислалія. Функціональної дислалією називають такий вид неправильного звуковимови, при якому немає ніяких дефектів артикуляційного апарату, тобто немає ніякої органічної основи. Причини функціональної дислалии можуть бути наступні:
1) неправильне мовне виховання дитини в сім'ї, коли дорослі на протязі довгого часу "сюсюкає" з малюком, в результаті чого затримується розвиток правильного звуковимови;
2) по наслідуванню, коли малюк наслідує неправильного звуковимовленню дорослих членів сім'ї, або спілкується з молодшими дітьми, у яких ще не сформувалося правильну вимову звуків;
3) двомовність в сім'ї, коли батьки, розмовляють на різних мовах, а дитина переносить особливості вимови однієї мови на іншу.
4) педагогічна занедбаність, коли мова дитини не піддається необхідному впливу дорослих, що гальмує нормальний мовленнєвий розвиток, тобто, коли дорослі не звертають уваги на звуковимову дитини, не виправляють помилки малюка, не дають йому зразок чіткого і правильного вимови.
5) недорозвинення фонематичного слуху, коли у дитини спостерігаються труднощі в диференціації звуків, що розрізняються між собою тонкими акустичними ознаками, наприклад, дзвінких і глухих приголосних, м'яких і твердих, свистячих і шиплячих. В результаті таких ускладнень розвиток правильного звуковимови надовго затримується.
6) недостатня рухливість органів артикуляційного апарату, яка може бути викликана і невмінням дитини утримувати язик в потрібній позиції або швидко переходити від одного руху до іншого.
Види дислалии. Виходячи з характеру дефекту вимови, що стосується окремої групи звуків, виділяють наступні види дислалии:
Сигматизм (від назви грецької букви сигма, що позначає звук с) - недоліки вимови свистячих (с, з, ц) і шиплячих (ш, ж, ч, щ) звуків. Один з найбільш поширених видів порушень вимови.
Ротацизм (від назви грецької букви ро, що позначає звук р) - недоліки вимови звуку р.
Ламбдацизм (від назви грецької букви ламбда, що позначає звук л) - недоліки вимови звуку л.
Дефекти вимови піднебінних звуків:
каппацизм - (від назв грецької букви каппа, що позначає звук к) - недоліки вимови звуку до;
гаммацизм - (від назв грецької букви гамма, що позначає звук г) - недоліки вимови звуку г;
хітізм - (від назв грецької букви хі, що позначає звук х) - недоліки вимови звуку х;
йотацизм - (від назв грецької букви йота, що позначає звук й) - недоліки вимови звуку й.
Дефекти вимови дзвінких приголосних звуків - недоліки вимови, що виражаються в заміні дзвінких приголосних звуків парними глухими звуками: б-п, д-т, в-ф, з-с, ж-ш, г-х.

четверг, 9 июня 2016 г.

ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА

Вправи для розвитку мовленнєвого дихання



 

Дорослим слід навчити малюка правильно користуватись диханням під час мовлення. Логопедичні дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струменя повітря, необхідного для вимови звуків.
Перед початком дихальної гімнастики необхідно провітрити приміщення. Під час виконання логопедичних дихальних вправ потрібно стежити, щоб дитина дихала діафрагмально. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується.
Щоб дитина займалась із задоволенням, не забувайте проводити логопедичні заняття в цікавій ігровій формі. 

Дихальна вправа "Кулька"

Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.
Дихальна вправа "Хом'як"

Поперемінно надувати щоки.
Дихальна вправа "Футбол"

Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Бульбашки"

Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Виробляємо в дитини правильну артикуляцію





Формування правильної звуковимови - один з найголовніших напрямків мовленнєвого розвитку дитини. Тільки при повноцінній сформованості та руховій активності органів артикуляційного апарату (губязиканижньої щелепи, щік, твердого та м'якого піднебіння), достатнього рівня розвитку фонематичного сприйняття (вміння розрізняти звуки) можливо своєчасне оволодіння звуками рідної мови.
Процес розвитку артикуляційної моторики займає одне з головних місць у логопедичній роботі з формування правильної звуковимови. Він включає в себе: вироблення у дитини повноцінних рухів органів мовленнєвого апарату, формування вміння переходити від простих артикуляційних рухів до складних, які будуть використовуватися в подальшому для правильної вимови звуків.
Займаючись з дитиною розвитком та вдосконаленням артикуляційної моторики, слід використовувати різні логопедичні ігрові прийоми. Додатковим мотиваційним і контролюючим елементом повинні служити відповідні логопедичні наочні посібники, наприклад фотознімки дітей, які виконують аналогічні вправи.
Можна використовувати також різні вірші і тексти до певних артикуляційних вправ. Вони не тільки допомагають зацікавити малюка виконувати окремі рухи, а покликані також розвивати увагу в бік звукового сприйняття мовлення, почуття ритму, удосконалити мовленнєвий (фонематичний) слух,збагатити словниковий запас.
Засвоїти ту чи іншу артикуляційну вправу допомагають дітям реальні предмети і предметні картинки, наприклад, артикуляційну вправу «чашечка», «хоботок», «грибок» тощо. Такі картинки-символи зможуть допомогти швидко зорієнтуватися і згадати потрібне положення органів артикуляції.
Перш, ніж приступити до виконання артикуляційних вправ, потрібно обов'язково ознайомити дитину з органами артикуляційного апарату. Для цього наводимо приклади декількох логопедичних ігрових завдань.